Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Навчальна та методична література із
зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті МОН.
Звертаємо увагу, що в 2017 році модернізацію навчальної програми для 5-9 класів здійснено відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України
№ 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа»,
схваленої розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної
літератури в 2017-2018 навчальному році
є компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити соціалізацію учнів
та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні
принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із національною
свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною до творчого
вирішення життєвих задач, саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін
та викликів.
Упровадження компетентнісного підходу у
викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів
дозволить імплементувати передовий іноземний досвід у вітчизняний освітній
простір, розбудувати Нову українську школу й сформувати нове покоління громадян
України з високою культурою та світоглядом, що спирається на гуманістичний
потенціал художньої літератури різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна література» мають
бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій
Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними
мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і
технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7)
ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності;
9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і
здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної літератури учні
набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є важливими для
формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних
цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності, що залежать від
змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його методики, полягають у
наступному:
розуміння літератури як невід’ємної частини
національної й світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва
слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
знання
літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення та варіативних (за
вибором учителя та учнів), осягнення творів у єдності змісту та форми,
виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету,
композиції, образів, поетичної мови, жанру тощо);
усвідомлення ключових етапів і явищ
літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним
процесом;
знання
основних фактів життя і творчості видатних зарубіжних письменників,
усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;
оволодіння передбаченими програмою
літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та
інтерпретації художніх творів;
розуміння специфіки оригіналу (за умови
володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
знання
українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та
здобутків вітчизняної перекладацької школи;
формування
читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності до створення усних і
письмових робіт різних жанрів;
орієнтування у царині класичної й сучасної
літератури;
порівняння літературних творів і явищ (окремих
компонентів і цілісно);
уміння
оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст,
визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності тощо.
Запровадження в начальній програмі для 5-9 класів наскрізних ліній «Екологічна безпека й сталий розвиток» (НЛ-1),
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров'я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню
компетентнісного підходу в галузі викладання зарубіжної літератури та розбудові
Нової української школи.
Окрім виокремлення ключових і предметних
компетентностей як очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності
учнів та наскрізних ліній у вивченні
зарубіжної літератури, в модернізованій
навчальній програмі відбулися зміни у
змісті навчального матеріалу, а саме:
додано рубрику «Міжпредметні зв’язки»;
розширено список творів для альтернативного
вивчення: додано «Снігову королеву» Г. К. Андерсена у 5 класі, «Собаче серце»
М. О. Булгакова в 9 класі;
розширено список творів для вивчення напам’ять
за вибором учнів: байка І. А. Крилова в 6 класі, сонети В. Шекспіра і Ф.
Петрарки у 8 класі, поезії О. С. Пушкіна в 9 класі;
до списку додаткового читання додано «Мій дідусь був черешнею» А. Нанетті, «Чи
вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено формулювання окремих державних вимог
літературознавчої лінії з метою урахування вікових особливостей учнів.
Викладання зарубіжної літератури в
загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори
зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських
перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів
іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо).
За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах
або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література»
виконує додаткову функцію вдосконалення
володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування
навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість
видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі.
Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним
і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд
може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9
класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
((у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9
класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно
збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення
двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого
– письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної
літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість
виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання
вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або
прозових творів із зарубіжної літератури
виставляють у колонку без дати з
надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література
в школах України», газету «Світова
література».
УПРАВЛІННЯ
ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ
ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»
С. І. Січкар,
Л. О. Ющенко,
В. А. Юрчак
Методичний порадник
Вимоги
до виконання, оформлення й перевірки
письмових робіт (зошитів)
із української мови і літератури
та зарубіжної літератури
в 5-11 класах
Черкаси
2016
ББК74.268.0
В47
Схвалено
та рекомендовано до друку вченою радою
комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Протокол №3 від 2016
року
Упорядники:
Січкар С. І.,
завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін комунального навчального закладу
«Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаської обласної ради».
Ющенко Л. О.,
методист української мови і літератури лабораторії гуманітарних дисциплін
комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради».
Юрчак В. А.,
методист російської мови і зарубіжної літератури лабораторії гуманітарних
дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут
післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»
В47 Вимоги до виконання, оформлення й перевірки
письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної
літератури в 5-11 класах : методичний порадник / [упоряд.: С. І. Січкар,
Л. О. Ющенко, В. А. Юрчак]. − Черкаси,
2016. – 12 с.
Методичний порадник
укладено відповідно до вимог Державного стандарту для вчителів української мови
і літератури та зарубіжної літератури.
©КНЗ «ЧОІПОПП
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», 2016.
Передмова
Головним
завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для
особистісного розвитку, що реалізується через оновлення змісту навчальних
програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу,
зокрема й контрольно-оцінної діяльності. Численні зміни, що відбуваються
останнім часом у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів, зумовили
появу методичного порадника «Вимоги до виконання, оформлення й перевірки
письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної
літератури в 5-11 класах», розробленого відповідно до листів Міністерства
освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних
рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах», від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань
учнів загальноосвітніх навчальних закладів», від 28.04.2006 № 1/9-301
«Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів
з української мови та зарубіжної літератури у 5-11 класах».
Якісна і вчасна
перевірки (оцінювання) письмових робіт (зошитів) зумовлена дидактичною
доцільністю здійснення
контролю на всіх етапах процесу навчання. Методично правильно
організоване виконання й оформлення письмових робіт та їх контроль із боку вчителя
позитивно впливає на формування важливих якостей
особистості (відповідальності, дисциплінованості, охайності,
самостійності), стимулює учня до систематичної наполегливої праці та порядку.
Упорядники збірника мають
на меті сприяти ознайомленню педагогічних працівників із методичними рекомендаціями, розробленими й затвердженими Міністерством
освіти і науки України, і дотриманню вчителями
єдиних вимог щодо
перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та
зарубіжної літератури у 5-11 класах.
Вимоги
до виконання, оформлення й перевірки письмових
робіт (зошитів) із української мови і літератури
та зарубіжної літератури в 5-11 класах
Зміни в підходах до
оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти
зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з
української мови й літератури та зарубіжної літератури.
1. Види письмових робіт.
1.1. Основними
видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
• класні й домашні
вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не
більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або
три вправи);
• словникові диктанти
(кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36
– у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);
• навчальні диктанти,
твори й перекази;
• самостійні роботи;
• тестові завдання (як
відкритої, так і закритої форм);
• складання таблиць,
схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші
види робіт, передбачені чинними програмами.
1.2. Основними
видами класних і домашніх письмових робіт
з української та зарубіжної літератури є:
• відповідь на
поставлене в підручнику або вчителем запитання;
• написання навчальних
класних і домашніх творів;
• виконання самостійних
робіт;
• складання таблиць,
схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним
матеріалом, з літературними джерелами
та інші види робіт, передбачені
чинними програмами.
1.3. Про обсяг і
характер домашніх завдань для учнів:
Основною метою домашніх завдань є: закріплення,
поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до
засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати;
розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається
дотриманням певних вимог до їх організації:
-
розуміння
учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
-
урахування
вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних
можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу,
характеру завдань та ін.;
-
формування
загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати
послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо
вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
При визначені форм, характеру, змісту, обсягу
домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку
навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та
уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути як усні, так і
письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання,
пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та
парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю,
співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та творчого
характеру.
Домашні завдання можна диференціювати в залежності
від підготовки учнів, їхніх індивідуальних особливостей сприйняття, пам᾿яті,
мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер.
Згідно з Державними санітарними правилами і
нормами влаштування. утримання загальноосвітніх навчальних закладів та
організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути
таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 5-6-му класах – 2,5
години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години.
Не рекомендовано давати домашні завдання на
канікули, на вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж
щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно
і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.
Домашнє завдання можна давати з предметів
інваріантної частини навчального плану, із будь-якого розділу програми, але
тоді, коли його доцільність умотивована.
Успішне виконання учнями домашніх завдань значною
мірою залежить від співпраці учителя з їхніми батьками. Важливо переконати
батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань,
їхня посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню
основної мети навчальної домашньої роботи. Учитель повинен знайомити батьків з
основними програмними вимогами до навчальних предметів, усного та писемного
мовлення школярів, повідомляти батьків про результати виконання домашніх
завдань.
Давати домашнє завдання можна на
будь-якому етапі уроку.
Не допускається оголошувати домашнє завдання під
час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно не фіксується
дітьми вповні, учні позбавлені можливості ставити запитання, а вчитель не
встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути
різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча
тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети завдання.
2. Кількість контрольних
робіт.
2.1. Кількість
тематичних контрольних робіт з
української мови.
Фронтальні види контрольних робіт (5-9 класи)
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні
види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту,
академічний рівень)
Форми контролю
|
10
|
11
|
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
|
|
|
|
|
Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
|
10
|
11
|
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
|
|
|
|
|
* Основною
формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною
формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний
текстовий диктант.
У таблицях
зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на
власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня
підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний
твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не
робиться).
2.2. Кількість видів контролю з української літератури.
З метою рівномірного
розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану
кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у
таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в
кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість
видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні
роботи
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
у
формі:
контрольного класного твору;
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах
із поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується
кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень стандарту, академічний
|
Профільний рівень
|
Контрольні роботи
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
у
формі:
контрольного класного твору;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох контрольних уроків розвитку мовлення: одного
уроку – усного мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в
таблиці – (у + п).
Оцінка за контрольний
твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність,
яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці
«Твір» не робиться.
2.3. Кількість видів контролю з зарубіжної літератури.
З метою
систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року
подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної
літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для
проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити
кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей
класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
у формі:
контрольного класного твору;
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури
пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку
мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Рівні
|
Рівень
стандарту
|
Академічний
рівень
|
Профільний рівень
|
Контрольні роботи
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
у формі:
контрольного класного твору;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох контрольних уроків розвитку мовлення: одного
уроку – усного мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці
– (у + п).
3. Аналіз контрольних
робіт.
Аналіз контрольних
письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів учні виконують у
робочому зошиті.
4. Кількість і
призначення учнівських зошитів.
4.1. Кількість
робочих зошитів з української мови
визначається за класами:
· 5-9 класи – по
два зошити;
· 10-11 класи – по
одному зошиту.
Кількість робочих
зошитів з української і зарубіжної
літератури – по одному в кожному класі.
4.2. Для контрольних
робіт з української мови, української та зарубіжної літератури в
усіх класах використовують по одному зошиту.
4.3. Для навчальних
і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним
берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може
бути більшим за обсягом).
4.4. Зошити для
контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
5. Порядок перевірки
письмових робіт.
5.1. Зошити для
навчальних класних і домашніх робіт з
української мови перевіряють:
• у 5-6 класах – двічі
на тиждень;
• у 7-9 класах – 2-3
рази на місяць;
• у 10-11 класах – двічі
на місяць.
5.2. Зошити для
навчальних класних і домашніх робіт з
української та зарубіжної літератури учитель перевіряє один раз на місяць у
кожному класі обов᾿язково, а за потреби (особливо в 5-9
класах) − частіше.
5.3. Ведення зошитів
оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінку за ведення зошитів з української мови і літератури та зарубіжної літератури виставляють
у зошит і класний журнал щомісяця в кожному класі протягом семестру та
враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінку за ведення зошита учитель виставляє на тій сторінці, де записана остання
учнівська робота, позначаючи це, наприклад, так:
Зошит
– 8 балів
У журналі для оцінки за зошит відводиться окрема колонка під записом: зошит.
5.4. Виставляючи
оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:
• наявність різних видів
робіт;
• грамотність (якість
виконання робіт);
• охайність;
• уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).
При виставленні балу за
роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів.
5.5. Перевірка контрольних
робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.
6. Орфографічний режим.
6.1. Записи в зошиті
учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для
підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення
таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
6.2. Між класною й
домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до
складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
6.3. Дату класної,
домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури та зарубіжної
літератури в 5-11 класах оформляють так: на першому рядку дату
записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна),
наприклад:
Сьоме вересня
Класна робота
У 10-11 класах у зошитах
з української та зарубіжної літератури можливим є й інше оформлення: на
першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату
цифрами, наприклад:
Класна робота |07.09.2016
В інших класах дату й
назви робіт з української та зарубіжної літератури
учні оформляють так, як і з української мови.
У зошитах для
контрольних робіт із української мови та
літератури й зарубіжної літератури в усіх класах
записується дата й лише назва роботи, наприклад:
П’ятого лютого
Читання мовчки
6.4. Після
заголовків, назв видів робіт крапку не ставлять.
6.5. Зразок підпису
зошита:
Зошит
для робіт із української мови
учня 5 А
класу
Жовнинського навчально-виховного комплексу
«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради
Черкаської області
Захарченка Сергія
Зошит
для контрольних робіт
із української (зарубіжної) літератури
учениці 7 В класу
Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 3
Золотоніської міської ради
Черкаської області
Устенко Олени
Прізвище та ім’я
учня/учениці записується в родовому відмінку однини. У кінці підпису зошита
крапка не ставиться.
6.6. Неправильний
запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або
замальовують коректором).
7. Технічні правила
перевірки учнівських письмових робіт.
7.1. Усі записи,
помітки й виправлення в учнівських письмових роботах учителю слід виконувати
ручкою з червоним чорнилом.
7.2. Виявлені
помилки позначають так:
• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже
правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують
тип помилки (׀ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична),
помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною
рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на
березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному виставленні оцінки.
• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми тощо), стилістичні (стильова невідповідність
дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата
послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні –
неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною
хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).
Список використаних джерел
1. Лист Міністерства освіти і
науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій
про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»
2. Лист
Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і
характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів»
3. Лист
Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до
виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з
української мови та зарубіжної літератури у 5-11 класах».
Офіційні документи
КОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ
В 11-РІЧНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
Вступ
За роки незалежності Україна
зробила значні кроки в реформуванні системи середньої освіти. Упровадження нових
стандартів, перехід на нові методики навчання, введення ефективних технологій
оцінювання знань учнів, розмаїття вітчизняних методичних шкіл, новаторські
пошуки вчителів засвідчують успіхи
української школи, наближення
вітчизняної освіти до світових стандартів.
Одним із важливих
напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток
учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має
література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її
моральних орієнтацій і цінностей.
У зв’язку з тим, що
літературну освіту в загальноосвітній школі забезпечують декілька різних
предметів, є необхідність розробки єдиної Концепції літературної освіти (далі –
Концепція) для їх викладання в сучасних умовах.
Актуальність Концепції
літературної освіти викликана такими чинниками:
·
відсутністю узгодженості й
наступності між різними програмами й підручниками для дисциплін, що
забезпечують літературну освіту;
·
значним перевантаженням
літературних курсів, невідповідністю введених до них творів віковим
особливостям учнів, що призводить до згасання інтересу до читання;
·
необхідністю ґрунтовного засвоєння
дітьми та молоддю мовного і культурного багатства народів України та світу;
·
важливістю
підвищення рівня загальної культури та моралі в сучасному українському
суспільстві;
·
стрімким
розвитком комп’ютерних технологій, мас-медіа, аудіо- й відеопродукції, що
витісняють книгу з кола захоплень дітей;
·
потребою
формування у молодого покоління активної громадянської позиції;
·
переходом
на 11-річне навчання в загальноосвітній школі;
·
введенням
профільного навчання.
Концепція спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною
загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з
високою гуманітарною культурою і громадянською відповідальністю, необхідністю
збереження національної ідентичності, духовних ідеалів слов’янства в умовах
глобалізації світового простору.
Пропонована
єдина Концепція враховує висловлені протягом останніх років ідеї та думки
науковців, методистів, учителів, батьків, учнів.
Основними завданнями Концепції є:
·
вироблення спільних методологічних
засад для предметів, що забезпечують літературну освіту в школі, – таких, які
найбільш повно дозволять розкрити духовно-естетичний потенціал художньої
словесності та забезпечити виховну функцію літератури;
·
виокремлення та узгодження
складових літературної освіти, а також змістового їх забезпечення;
·
визначення структури, етапів і
стратегічних завдань літературної освіти на кожному етапі;
·
забезпечення наступності і
взаємозв’язку етапів літературної освіти учнів протягом періоду навчання.
Сутність,
мета і завдання літературної освіти
в
11-річній загальноосвітній школі
Літературна освіта – це навчально-виховна
система вивчення літератури в загальноосвітніх закладах України.
У загальноосвітніх навчальних закладах України літературну освіту учнів
з 5 по 11 клас забезпечують такі навчальні дисципліни, як:
·
«українська література»;
·
«світова література», що включає
вагомий окремий блок «російська література»;
·
інтегрований курс «література
(рідна і світова)» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами,
що використовуються в Україні;
·
курси за вибором та
факультативи.
У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання
обов’язково вивчаються «українська література» та «світова література».
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням іншими мовами, що
використовуються в Україні, обов’язково вивчаються «українська література» та
інтегрований курс «література (рідна і світова)».
В усіх типах середніх загальноосвітніх закладів України за вибором
учнів та їхніх батьків можливе введення курсів за вибором та факультативів, які
дають поглиблені знання про літературні епохи, розвиток напрямів, течій,
жанрів, зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, а також творчість окремих
письменників різних національностей (особливо тих, життя і діяльність яких
пов’язана з Україною або відображає українські реалії).
Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту, презентують
сучасному учневі здобутки української літератури, російської літератури, різних
літератур народів України і світової літератури, що сприяє всебічному розвитку
школярів, визначенню свого місця в широкому полікультурному й полімовному
просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань своєї країни
та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.
Українська література плекає любов до мови ї звичаїв українців, в
конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність
українських традицій та культури.
Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню
учнями культурного багатства нашої країни.
Особлива роль належить при цьому російській літературі як
художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох
століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця,
яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних
цінностей.
Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей,
виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.
Кожна із навчальних дисциплін, що розкриває глибини мистецтва слова,
має свій зміст і завдання, специфіку викладання, сформовані методики. Разом з
тим поміж складовими літературної освіти в системі загальноосвітньої школи
повинна існувати тісна взаємодія, адже всі разом вони забезпечують цілісність
літературного розвитку школярів, формують компетенції творчого читача.
Хронологічний принцип у процесі розгляду історико-літературного процесу (або
його окремих явищ), акцентуація генетичних, типологічних, контактних,
інтертекстуальних та інших видів зв’язків у межах дисциплін, що забезпечують
літературну освіту, дозволить учням краще зрозуміти самобутність кожної
національної літератури в суцвітті культур і традицій.
Сприяє літературній освіті якісне вивчення інших предметів: історії,
музики, образотворчого мистецтва, української мови, інших мов, що
використовуються в Україні, та іноземних мов, які створюють відповідні фонові
знання, суспільно-історичний, мовний та культурний контекст для засвоєння
здобутків художньої літератури.
Розвиток зв’язків між предметами, що безпосередньо забезпечують
літературну освіту, й іншими предметами гуманітарного циклу, є важливою умовою
якісного викладання літератури в школі.
Основна мета літературної освіти –
виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування
гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.
Об’єкт літературної освіти – особистість учня (його духовно-емоційний світ, моральні цінності та
орієнтації, творче мислення, уява, читацькі компетенції, мовлення).
Предмет літературної освіти – вершинні твори українського, російського, світового письменства та
представників інших національностей, що проживають в Україні.
Твори мають відповідати таким критеріям: високий художньо-естетичний
рівень; гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учнів; висока
педагогічна цінність і значний виховний ефект; яскраво виражена
репрезентативність; психологічна відповідність віковому періоду; визначений
обсяг видань.
Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі,
покликані на кращих
зразках красного письменства сформувати особистість
творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними
принципами. Особистість, котра любить і пишається здобутками рідної культури,
але разом з тим шанує й опановує надбання інших народів. Особистість, яка
усвідомлює власну національну ідентичність й водночас приналежність до
цивілізованого світу.
Далеко не всі учні стануть письменниками, критиками чи
літературознавцями, тому власне філологічні компетенції не є єдиними для
літературної освіти в школі (хоча в старших класах філологічного профілю вони
особливо актуальні). Але літературна освіта повинна прищеплювати школярам
художній смак, формувати вміння розрізняти високовартісну й низькопробну
книжкову продукцію, поціновувати класичну й сучасну літературу, переживати
важливі для духовного становлення особистості естетичні емоції.
Художня література містить у собі величезний виховний потенціал, котрий
треба ефективно використовувати для формування особистісних якостей учнів, які
у складний період зростання переймаються моральними (стосунки з батьками,
однолітками, ставлення до суспільних обставин, внутрішні суперечності й пошуки)
й світоглядними проблемами (місце людини у світі, вибір життєвого шляху,
усвідомлення свого покликання, суспільної позиції тощо). Твори художньої
літератури мають допомогти школярам у процесі особистісного становлення й
духовних шукань. Естетична цінність мистецтва слова полягає в тому, що через
прилучення до прекрасного воно здатне надихнути людину на оновлення й
покращення життя, дати моральну основу для вибору життєвої позиції. Художня
література як вид мистецтва стверджує високі гуманістичні цінності, напрочуд
важливі для юного покоління. Література здатна спонукати особистість до
одухотворення реальності, до пошуку високого морального змісту в житті, до
осмислення себе (через культуру) в складному й суперечливому світі.
Вивчення літератури в середній школі вимагає тонкого й обережного
ставлення до мистецтва слова. Специфічні методики вивчення навчальних
дисциплін, що забезпечують літературну освіту, мають ґрунтуватися передусім на
розумінні законів словесності. Усвідомленню власне художніх особливостей
літератури повинні сприяти й здобутки сучасної педагогічної науки. Формування
особистості засобами літератури тільки тоді може бути здійснено ефективно, коли
не літературу будуть «підтягувати» до потреб особистості, а коли учень крок за
кроком буде йти до вершин письменства, коли духовне зростання через прилучення
до мистецтва стане для нього важливою життєвою потребою. Літературу слід
вдумливо й поступово пізнавати як мистецтво, що може стати добрим супутником на
все життя.
Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв’язання таких
завдань:
·
прилучення учнів до найкращих
здобутків українського, російського, світового письменства та представників
інших національностей, що проживають в
Україні;
·
підвищення рівня загальної
культури школярів;
·
формування у дітей стійкого
інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати
художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;
·
розкриття учням різноманітних
функцій літератури – пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;
·
оволодіння змістом художніх творів,
усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;
·
засвоєння учнями ключових
літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших
країнах;
·
розуміння школярами літератури як
мистецтва слова і як складової духовної культури людства;
·
формування в учнів творчих
здібностей, уяви, самостійного мислення;
·
розвиток естетичних емоцій та
почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно
висловлювати свої думки, судження, оцінки;
·
сприяння моральному самовизначенню
молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі
гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного
самовдосконалення.
Реалізовуючи ці завдання, дисципліни, що забезпечують літературну
освіту, повинні допомогти учням опанувати зміст художніх творів, осягнути їх
естетичну значущість, зробити висновки, важливі для морального формування
особистості та рівня її загальної культури. Крім того, література, яка є одним
з видів мистецтва, задовольняє естетичні потреби особистості, формує й
вдосконалює у процесі спілкування з прекрасним її художній смак. Літературна
освіта в загальноосвітніх закладах, таким чином, має сприяти вихованню
культурного читача, котрий відчуває потребу в читанні, веде з книгою внутрішній
діалог, отримує в процесі осягнення художніх творів естетичне задоволення, розширює
свою ерудицію.
Принципи
літературної освіти
Вивчення
літератури в школі має ґрунтуватися на дидактичних, літературознавчих та
методичних принципах, серед яких загальноприйнятими є традиційні, а саме: науковість, історизм, зв’язок навчання і
виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер
читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія
мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність,
репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.
Разом з тим
сучасні досягнення науковців та методистів, досвід практичної роботи
вчителів-словесників переконують в ефективності поширення поруч із традиційними
й нових принципів літературної
освіти:
1) ціннісного
підходу (у переліку текстів для вивчення повинні бути такі, які відповідають
віковим особливостям сучасних учнів, їхнім моральним запитам та
духовно-ціннісним орієнтаціям у певний період розвитку);
2)
нерепресивної свiдомостi, толерантності, мультикультуралiзму (забезпечення
свободи у висловлюваннях, мисленні й творчості учнів, формування вільної у
своїх духовних запитах особистості; виховання толерантного ставлення й поваги
до здобутків різних народів, людей різних рас, культур і національностей);
3) канонічності «золотого» фонду класичної літератури як основи
літературної освіти (в історії української, російської та світової літератури є
твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови
системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики
(української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах української,
російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам,
творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики,
підкреслити значущість їхніх здобутків);
4) наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем
сьогодення (збільшення для текстуального вивчення творів XX – XXI століть (до
30 – 40 %), тісно пов'язаних із сучасними проблемами життя
нашого суспільства, вітчизняної історії, світу; крім творів для обов’язкового
читання, значну частину літературних курсів (10 – 15 %)
присвятити вивченню літератури рідного краю, яка пов’язана з особливостями
розвитку, культурними традиціями й
проблемами окремих регіонів України);
5) іманентності (в основу літературної освіти мають бути покладені
іманентні закони розвитку літератури, тобто не соціологічні, ідеологічні чи
якісь інші підходи, а власне художні закономірності розвитку літератури як
мистецтва слова; разом з тим не слід перевантажувати програми з літератури
теоретичними поняттями, у школі варто застосовувати лише основи теорії
літератури та користуватися термінами-поняттями, зміст яких є
загальноприйнятним, адже метою літературної освіти є виховання духовно
розвиненої особистості, а не спеціаліста-філолога; поміж окремими теоретичними
поняттями, що використовуються в межах різних предметів літературної освіти,
має існувати тісний зв’язок і наступність);
6) вивчення
літератури в контексті розвитку культури й мистецтва (література як
мистецтво слова є важливою складовою духовної культури людства, тому цілком
доречно розглядати літературні твори в контексті загального культурного руху на
певному етапі, у зв’язках із живописом, музикою, кіно та іншими видами
мистецтва; важливим для формування світогляду й загальної культури учнів є
розгляд літературних творів не тільки як самоцінних текстів, але й у контексті
вітчизняної і світової культури, історії, мистецтва, філософської думки, у
взаємозв’язках з іншими текстами й мистецькими явищами; культурологічний
принцип забезпечує розширення кругогляду учнів, визначення місця літератури
серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства);
7) використання знання різних мов і перекладів (вивчення художньої
літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється на
підставі оригінальних (українських чи іншомовних) текстів, а також перекладів
(при вивченні світової літератури); робота з художніми текстами мовою оригіналу
сприяє кращому розумінню творів, а також
розвитку мовленнєвих компетенцій учнів; знання загальних основ теорії й
практики перекладу, здобутків української перекладацької школи, російської
перекладацької школи та інших перекладацьких шкіл забезпечує адекватне
сприйняття учнями художніх творів не рідної для них літератури);
8) компаративності (зіставлення етапів, фактів, явищ, особливостей
художніх творів української літератури, російської і світової літератури та
літератур інших національностей, що проживають в Україні, дозволяє розкрити
загальні закономірності літературного процесу й водночас неповторну
своєрідність творів різних народів);
9) діалогізму (літературна освіта актуалізує розвиток зв’язного
мовлення школярів, а також зв’язки читач – автор, читач – герой, читач – текст;
принцип діалогізму сприяє формуванню читацьких компетенцій, умінь та навичок
культурного читача, котрий не тільки оволодіває змістом художніх творів, а вміє
висловити власну думку щодо прочитаного, обґрунтувати свою позицію, дати оцінку
персонажам і подіям твору, передати в слові свої емоції та почуття під впливом
читання);
10) цілісного підходу до вивчення художніх творів (літературний твір –
твір цілісний, так само, як є цілісними твори інших видів мистецтв (картини,
скульптури, музичні твори, кінофільми тощо); робота із фрагментами тексту не
дає повного уявлення про твір як цілісність, про єдність змісту й форми, а
відповідно не може викликати й відповідні емоції та почуття; у зв’язку із цим потрібно
ввести до шкільних програм із предметів, що забезпечують літературну освіту,
невеликий обсяг текстів, який учні зможуть прочитати повністю, маючи змогу
засвоїти їх саме як твори
мистецтва; при укладанні шкільних
хрестоматій слід відмовитися від практики подання текстових фрагментів із
переказами змісту; тільки цілісний художній твір дає можливість отримати
цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, виховати
культурного та вдумливого читача).
Структура літературної освіти
Літературна освіта, що реалізується в закладах України різних типів,
має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням
знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) –
початкова школа (1 – 4 класи) – основна школа (5 – 9 класи)
– старша школа (10 – 11 класи).
Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 5 – 11
загальноосвітньої школи має три етапи:
Основна школа (5 – 9 класи):
5 – 7 класи – формування потреби до читання (1-й етап);
8 – 9 клас – системне читання (2-й етап).
Старша школа (10 – 11 класи)
– творчо-критичне читання (3-й етап).
Частини й етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору
літературних текстів, побудовою програм і відповідних методик, але поміж ними
має бути тісний зв’язок і наступність, адже всі разом вони складають єдину
систему літературної освіти.
5 – 7 класи –
прилучення до читання (1-й етап).
Порівняно з початковою школою предмети, що забезпечують літературну
освіту, в основній школі розмежовуються. Це розмежування закріплюється в
окремих програмах, підручниках, хрестоматіях, посібниках.
Курс літератури в 5 – 7 класах має будуватися на підставі
проблемно-тематичного принципу. Програми з літератури на цьому етапі не повинні
бути надто обтяжливими. Вікові особливості учнів не дозволяють їм сприймати
складні філософські твори. Не слід перевантажувати програми з літератури 5 – 7
класів і творами давнини, адже ця вікова категорія дітей більше цікавиться тим,
що ближче їхнім інтересам. Основну увагу в 5 – 7 класах слід
зосередити на вивченні творів сучасної дитячої літератури, а також золотого
фонду дитячої класики різних жанрів. Актуальна проблематика художніх творів має
сприяти процесу виховання дітей, формуванню в них моральних якостей. Художня
література містить у собі потужний потенціал для прилучення учнів до
національних традицій, для формування в них почуття гордості за українську мову
й літературу, за мови й літератури національних меншин України в суцвітті
культурних надбань людства.
Системна робота з вивчення літератури в 5 – 7 класах повинна
знайти втілення в урочних і позаурочних формах. В основній школі спілкування
школярів із художньою літературою не обмежується тільки уроками літератури. Тут
доцільно використовувати й факультативи, літературні гуртки, літературні
вечори, конкурси, екскурсії, зустрічі з митцями тощо. Усе це сприяє поглибленню
літературних знань учнів і закріпленню інтересу до книги.
В основній школі зростає необхідність підручників, хрестоматій та
посібників, особливо зі світової літератури, в яких художні твори були б
презентовані різними мовами (рідною мовою, мовою оригіналу, різними перекладами).
Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах порівняно з
початковою школою ускладнюються:
·
сформувати в учнів стійкий інтерес
до літератури, прилучити до читання;
·
сприяти засобами літератури
формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації,
розумінню значення рідної мови та літератури для розвитку культури
загалом;
·
дати уявлення про зміст і форму
художнього твору;
·
сформувати в учнів основні вміння
інтерпретації художнього твору;
·
сформувати вміння оцінювати
літературних героїв, авторську позицію;
·
розвивати навички зв’язного
мовлення (як усного, так і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт
(висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання
плану твору, написання твору на літературну тему та ін.).
8 – 9 класи –
системне читання (2-й етап).
Вивчення літератури у 8 – 9 класах загальноосвітньої школи
базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.
Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного
процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому
контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі специфічними
особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності,
навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в
аспекті їх проблематики, а й художньої вартості.
У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів,
відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської
позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому
дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти
становленню особистісних якостей юнацтва.
Слід відзначити важливість урочних і позаурочних форм роботи з вивчення
літератури рідного краю, яка допоможе учням осмислити своє духовне коріння,
національні традиції.
Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах:
·
дати уявлення про основні
літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;
·
розкрити жанрово-родовий поділ
літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці;
·
поглибити вміння інтерпретації
творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;
·
сформувати в учнів вміння
виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;
·
навчити школярів зіставляти різні
літературні явища, визначати їх художню своєрідність;
·
прищепити інтерес до вивчення
літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;
·
сприяти самоствердженню учнів,
виробленню у них моральних принципів;
·
розвивати вміння й навички
зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку
тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);
·
виховувати творами літератури
естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення
від прочитаного.
10 – 11 класи –
творчо-критичне читання (3-й етап).
Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів
буде комплексний
принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть
запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського,
психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже
стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення
цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи,
напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що
збагачуються й розширюються в старшій школі.
Утім, як доводить шкільна практика, суто історико-літературний підхід
щодо викладання літератури в старших класах не є ефективним (адже тоді згідно з
логікою літературного процесу усі предмети на завершальному етапі літературної
освіти мають розглядати твори драми абсурду, постмодернізму та інші доволі
неоднозначні сучасні явища, що важко сприймаються учнями). Не заперечуючи
доцільність вивчення окремих високоякісних творів постмодернізму в старшій
школі, слід підкреслити, що для цієї вікової категорії школярів перед виходом у
широкий світ надзвичайно важливо отримати від художньої літератури передовсім
міцну моральну і психологічну підтримку, культурно-ціннісні орієнтації,
позитивні емоції, приклади для наслідування.
Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання
літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два
типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних
профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших); 2) для
філологічного профілю.
Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має
забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для
кожної культурної людини.
Завдання вивчення літератури в 10 – 11 класах нефілологічних
профілів:
·
розкрити основні тенденції та
закономірності літературного процесу від давнини до сучасності;
·
визначити місце рідної літератури,
української літератури, російської літератури та інших національних літератур у
перебігу літературного процесу;
·
дати уявлення про вершинні
здобутки вітчизняного та світового письменства у широкому контексті світової
культури;
·
розвивати навички інтерпретації й
аналізу художнього твору, зіставлення літературних явищ, оригіналів і
перекладів;
·
сформувати навички розлогого
зв’язного мовлення (монологічне і діалогічне мовлення, участь у різних видах
дискусій, обґрунтування думки, доказ судження тощо);
·
навчити розрізняти художню
вартість творів, твори класики й масової літератури;
·
сприяти формуванню загальної
культури й світогляду учнів.
Викладання літератури в класах філологічного профілю значно
поглиблює рівень стандарту як у змістовому плані, так і в методах, формах,
прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати
викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть
перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне
заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі
елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система
накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає
сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату,
зменшення інтересу до предмета.
Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання
літератури. Але специфічними завданнями у 10 – 11 класах філологічного
профілю є такі:
·
сформувати в учнів основи
філологічного мислення;
·
навчити школярів здійснювати різні
види інтерпретації та філологічного аналізу тексту;
·
розкрити багатозначність
літературознавчих понять, значно розширити їх коло й показати змінність у
літературному процесі, своєрідність виявлення у творах різних епох, напрямів,
течій;
·
навчити школярів виявляти жанрові
та стильові особливості творів;
·
дати основні знання з теорії й
практики художнього перекладу, навчити застосовувати набуті знання в процесі
аналізу оригіналів та перекладів;
·
розвивати творчі (власне
філологічні) здібності учнів, необхідні для здобуття майбутньої професії
(наприклад, опанування різними віршованими розмірами, написання критичної
рецензії, відгуку на книгу, літературного огляду творів певного періоду тощо);
·
навчити учнів користуватися
словниково-довідковою та спеціальною літературою з філологічного профілю;
·
навчити учнів самостійно відшуковувати
матеріал з філологічної проблеми, готувати доповідь на філологічну тему;
·
навчити учнів висловлювати свої
думки розлого, з науковою аргументацією й літературознавчо грамотно;
·
сформувати вміння вести діалог,
дискусію з проблем літератури.
У класах філологічного профілю, порівняно з нефілологічними профілями,
значно зростає роль позаурочних форм вивчення літератури, які в поєднанні з
урочними можуть дати прекрасні результати. Типологія уроків у класах
філологічного профілю має свою специфіку і є складнішою у зіставленні з уроками
для нефілологічних профілів. Учитель й учень у процесі профільного навчання
літератури в класах філологічного профілю стають не тільки рівноправними
партнерами, але й колегами по професії.
Обсяг і кількість творів, методики їх аналізу будуть різними для класів
нефілологічних профілів і філологічного профілю. Утім, головні завдання предметів, що забезпечують
літературну освіту в 10 – 11 класах,
будуть спільними для всіх профілів (з різною мірою поглиблення):
·
сприяти свідомому вибору життєвого
шляху учнів, їхніх моральних пріоритетів, світоглядних орієнтирів;
·
формувати загальну культуру й
громадянську позицію школярів, виховувати повагу до своїх національних традицій
та стійкий інтерес до духовних здобутків людства;
·
формувати в учнів почуття
прекрасного, позитивні ідеали;
·
узагальнити знання з історії
літератури про перебіг літературного процесу, літературні епохи, напрями,
течії;
·
розкрити гуманістичну цінність та
художню вартість вершинних творів рідного й світового письменства, їх вплив на
духовну культуру людства;
·
висвітлити значення вічних образів
та особливості їх втілення в різних національних літературах;
·
розвивати у школярів естетичний
смак і вміння цінувати мистецтво слова.
Змістове
наповнення навчальних дисциплін,
що
забезпечують літературну освіту
Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі
повинна знайти втілення в нових стандартах, програмах, підручниках, посібниках,
хрестоматіях.
Для наповнення літературних курсів змістом слід визначити країни,
знакові літературні постаті та їх твори. Для кожного класу визначається
літературний канон: 80 % творів для обов’язкового вивчення в школах усіх
типів і 20 % творів таких, з яких учитель має змогу самостійно обирати художні твори для вивчення з
урахуванням типу школи, індивідуальних особливостей учнів та регіонів, де вони
мешкають.
Навчальні програми для дисциплін, що забезпечують літературну освіту,
мають бути зорієнтовані на результат навчальної діяльності учнів. У
пояснювальній записці відображаються актуальність і мета навчального предмета,
характеристика структури програми, особливості організації навчально-виховного
процесу, критерії оцінювання навчальних досягнень, рекомендації щодо роботи з
програмою. Структура навчальної програми має такі складові: клас (загальна кількість годин,
кількість годин на тиждень, резервний час); виучувана тема та анотація до неї,
кількість годин для вивчення; програма кожного класу побудована за тематичними
блоками з відповідними рубриками (теорія літератури; міжлітературні зв’язки; міжпредметні
зв’язки; наочність та ІКТ; для вивчення напам’ять); перелік художніх творів з
якого вчитель самостійно обирає для вивчення у класі, а також рекомендує до
самостійного читання. У додатках до програми містяться: перелік навчальної та
навчально-методичної літератури; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
для кожного класу; права та обов’язки вчителя.
Підручники
створюються відповідно до вимог програми. Для 5 – 7 класів – це
підручник-хрестоматія, для 8 – 11 класів – підручники, до яких
створюються окремі хрестоматії. У підручнику-хрестоматії та підручниках
розглядаються твори, які визначені в літературному каноні для обов’язкового
вивчення в загальноосвітніх закладах усіх типів.
У структурі
підручника мають бути такі складові: вступ; повторення вивченого у попередньому
класі; статті про письменників (вони повинні бути невеликого обсягу і сприяти
зацікавленню учнів особистістю й творчістю автора, підготувати їх до сприйняття
запропонованого твору); теоретичні поняття (відомості з теорії літератури
подаються двічі: окремою рубрикою і в Словничку літературознавчих термінів).
Методичний матеріал підручника повинен бути структурований різноманітними
рубриками, наприклад: «Прагнемо бути творчими читачами», «Підсумовуємо
вивчене», «Цікаво знати», «Літературні куточки світу» тощо (назви рубрик та їх
кількість запропоновані умовно і можуть змінюватися). Завершують підручник такі
рубрики, як: «Корисні поради творчому читачеві», «Словничок літературознавчих
термінів», «Література для читання влітку», «Зміст» та ін.
У навчальних
посібниках подається додаткова інформація про письменників, жанри й роди
літератури, розвиток літературного процесу в цілому. У посібниках, як і в
підручниках, цілком необхідним є методичний апарат, який дозволить учням
самостійно опрацювати теми, здобути певні вміння й навички, розширити кругогляд.
Хрестоматії
мають містити цілісні літературні твори, а також систему запитань і завдань до
художніх текстів (або фрагментів). Для 8 – 11 класів можна створити
окремі хрестоматії (за жанрово-родовим принципом, хронологічним принципом тощо:
наприклад, хрестоматії поетичних творів, драматичних творів, хрестоматії творів
романтизму, реалізму, модернізму, постмодернізму тощо). Великі прозові твори,
які не вміщуються в межі хрестоматії, можна видавати окремою серією «Шкільна
бібліотека».
Змістове наповнення літературних дисциплін реалізується в подальшій
розробці типів уроків, сучасних методик навчання, розвитку технології
оцінювання знань.
Концепція покликана забезпечити піднесення впливу літератури в процесі
становлення особистості школярів, формування їх загальної культури,
національної свідомості й громадянської позиції.
Директор
департаменту
загальної середньої
та
дошкільної
освіти О.В.Єресько
